промогти

Промогти́, -можу, -жеш

гл. Мочь, быть въ состояніи. Як би промогли, — аж не знати що (зробили-б). Драг. 178.

Значення в інших словниках

1. промогти — Перемогти [IV]  Словник з творів Івана Франка
2. промогти — ПРОМОГТИ́, можу́, мо́жеш, док. Могти, бути здатним. Як би промогли, – аж не знати що [зробили б] (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах