Словник української мови у 20 томах

промогти

ПРОМОГТИ́, можу́, мо́жеш, док.

Могти, бути здатним.

Як би промогли, – аж не знати що [зробили б] (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. промогти — Перемогти [IV]  Словник з творів Івана Франка
  2. промогти — Промогти́, -можу, -жеш гл. Мочь, быть въ состояніи. Як би промогли, — аж не знати що (зробили-б). Драг. 178.  Словник української мови Грінченка