проморити

Промори́ти, -рю́, -риш

гл. Проморить. Як проморю голодом до вечора, так признаєшся. Харьк.

Значення в інших словниках

1. проморити — промори́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. проморити — -морю, -мориш, док., перех. і без додатка, розм. Морити (у 2, 3 знач.) якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проморити — ПРОМОРИ́ТИ, орю́, о́риш, док., кого, що і без прям. дод., розм. Морити (у 2, 3 знач.) якийсь час, завдавати мук страждань.  Словник української мови у 20 томах
4. проморити — ПРОМОРИ́ТИ, морю́, мо́риш, док., перех. і без додатка, розм. Морити (у 2, 3 знач.) якийсь час.  Словник української мови в 11 томах