проморити
Промори́ти, -рю́, -риш
гл. Проморить. Як проморю голодом до вечора, так признаєшся. Харьк.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проморити — промори́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- проморити — -морю, -мориш, док., перех. і без додатка, розм. Морити (у 2, 3 знач.) якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проморити — ПРОМОРИ́ТИ, орю́, о́риш, док., кого, що і без прям. дод., розм. Морити (у 2, 3 знач.) якийсь час, завдавати мук страждань. Словник української мови у 20 томах
- проморити — ПРОМОРИ́ТИ, морю́, мо́риш, док., перех. і без додатка, розм. Морити (у 2, 3 знач.) якийсь час. Словник української мови в 11 томах