проморити

промори́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проморити — -морю, -мориш, док., перех. і без додатка, розм. Морити (у 2, 3 знач.) якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. проморити — ПРОМОРИ́ТИ, орю́, о́риш, док., кого, що і без прям. дод., розм. Морити (у 2, 3 знач.) якийсь час, завдавати мук страждань. Словник української мови у 20 томах
  3. проморити — ПРОМОРИ́ТИ, морю́, мо́риш, док., перех. і без додатка, розм. Морити (у 2, 3 знач.) якийсь час. Словник української мови в 11 томах
  4. проморити — Промори́ти, -рю́, -риш гл. Проморить. Як проморю голодом до вечора, так признаєшся. Харьк. Словник української мови Грінченка