проміт Проміт, -та м. Разбитной, бѣдовый. О, то проміт! Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках проміт — див. спритний Словник синонімів Вусика проміт — -а, ч., зах. Проноза, шелихвіст. Великий тлумачний словник сучасної мови