проміркувати Проміркува́ти, -ку́ю, -єш гл. Размышлять извѣстное время. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках проміркувати — проміркува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови проміркувати — ПРОМІРКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Міркувати якийсь час. Словник української мови у 20 томах