простирати

Простира́ти, -ра́ю, -єш

сов. в. просте́рти, -тру, -ре́ш, гл.

1) Разстилать, разостлать, простилать, простлать. Він зараз простер їм на лаву простирало біле. Гн. І. 88.

2) Протягивать, протянуть. Руці свої простираєте. ЕЗ. V. 110.

3) Распускать, распустить, распростереть. Почав зараз жучок крильці простирати: «Полечу, піднесуся».

Значення в інших словниках

1. простирати — простира́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. простирати — -аю, -аєш, недок., простерти, -тру, -треш, док., перех. 1》 Простягати, витягати в якому-небудь напрямку (перев. руку). 2》 Розпускати, розводити, розпрямляти (крила). || Широко розставляти (руки). 3》 рідко. Те саме, що простилати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. простирати — ПРОСТИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОСТЕ́РТИ, тру́, тре́ш, док., що. 1. Простягати, витягати в якому-небудь напрямку (перев. руку). Горленко, блідий і розгублений, скочив на лаву і закричав, простираючи до шляхти руки: – Панове! ..  Словник української мови у 20 томах
4. простирати — ПРОСТИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОСТЕ́РТИ, тру́, тре́ш, док., перех. 1. Простягати, витягати в якому-небудь напрямку (перев. руку). Горленко, блідий і розгублений, скочив на лаву і закричав, простираючи до шляхти руки: — Панове!..  Словник української мови в 11 томах