простолюдний

Простолюдний, -а, -е

Простонародный. К. ХП. 116. Вибивається з вузького кола простонароднього побуту. Г. Барв. 378.

Значення в інших словниках

1. простолюдний — простолю́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. простолюдний — див. простий  Словник синонімів Вусика
3. простолюдний — -а, -е. Прикм. до простолюдин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. простолюдний — ПРОСТОЛЮ́ДНИЙ, а, е. Прикм. до просто́лю́дин. Вони [попівські родини] жили зовсім сільським, простолюдним життям (І. Франко); Чи не закономірно відтак феноменологія модерної української національної культури виростає з “простолюдної” варіації європейської культури!? (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
5. простолюдний — ПРО́СТИ́Й (про людину — належний до непривілейованої верстви суспільства; про звичаї, особливості, життя таких людей), ПРОСТА́ЦЬКИЙ, ПРОСТЕ́ЦЬКИЙ розм., ЧО́РНИЙ заст.; ПРОСТОНАРО́ДНИЙ, ПЛЕБЕ́ЙСЬКИЙ, ПРОСТОЛЮ́ДНИЙ заст. (перев. про звичаї, життя).  Словник синонімів української мови