1. Словник української мови Грінченка

простолюдний

Простолюдний, -а, -е

Простонародный. К. ХП. 116. Вибивається з вузького кола простонароднього побуту. Г. Барв. 378.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. простолюдний — простолю́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. простолюдний — див. простий Словник синонімів Вусика
  3. простолюдний — -а, -е. Прикм. до простолюдин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. простолюдний — ПРОСТОЛЮ́ДНИЙ, а, е. Прикм. до просто́лю́дин. Вони [попівські родини] жили зовсім сільським, простолюдним життям (І. Франко); Чи не закономірно відтак феноменологія модерної української національної культури виростає з “простолюдної” варіації європейської культури!? (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  5. простолюдний — ПРО́СТИ́Й (про людину — належний до непривілейованої верстви суспільства; про звичаї, особливості, життя таких людей), ПРОСТА́ЦЬКИЙ, ПРОСТЕ́ЦЬКИЙ розм., ЧО́РНИЙ заст.; ПРОСТОНАРО́ДНИЙ, ПЛЕБЕ́ЙСЬКИЙ, ПРОСТОЛЮ́ДНИЙ заст. (перев. про звичаї, життя). Словник синонімів української мови