Словник української мови Грінченка

простригти

Прострига́ти, -га́ю, -єш

сов. в. простригти, -жу, -же́ш, гл. Простригать, простричь.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. простригти — простри́гти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. простригти — див. простригати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. простригти — ПРОСТРИ́ГТИ див. прострига́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. простригти — ВИСТРИГА́ТИ (зрізувати ножицями або машинкою волосся, вовну, утворюючи вільну смушку, плішинку тощо на чому-небудь), ПРОСТРИГА́ТИ, ПРОРІ́ЗУВАТИ (ПРОРІЗА́ТИ) рідко. — Док.: ви́стригти, простри́гти, прорі́зати.  Словник синонімів української мови