простригти
Прострига́ти, -га́ю, -єш
сов. в. простригти, -жу, -же́ш, гл. Простригать, простричь.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- простригти — простри́гти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- простригти — див. простригати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- простригти — ПРОСТРИ́ГТИ див. прострига́ти. Словник української мови у 20 томах
- простригти — ВИСТРИГА́ТИ (зрізувати ножицями або машинкою волосся, вовну, утворюючи вільну смушку, плішинку тощо на чому-небудь), ПРОСТРИГА́ТИ, ПРОРІ́ЗУВАТИ (ПРОРІЗА́ТИ) рідко. — Док.: ви́стригти, простри́гти, прорі́зати. Словник синонімів української мови