простромити

Простромити

см. простромлювати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. простромити — простроми́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. простромити — див. простромлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. простромити — ПРОСТРОМИ́ТИ див. простро́млювати. Словник української мови у 20 томах
  4. простромити — ку́рці ні́де (нема́є де) голови́ простроми́ти. Стає дуже тісно де-небудь. — Он у Гордія Кошари, ото сім’я. Як сядуть навколо столу обідати — курці немає де голови простромити (Григір Тютюнник). простроми́ти по́глядом (очи́ма) кого. Фразеологічний словник української мови
  5. простромити — ПРОБИВА́ТИ (ударами, натиском утворювати в чомусь отвір, рану, прохід тощо), ПРОЛО́МЛЮВАТИ (ПРОЛА́МУВАТИ), ПРОШИБА́ТИ розм.; ПРОСА́ДЖУВАТИ, ПРОВА́ЛЮВАТИ (докладаючи великих зусиль); ПРОТИКА́ТИ, ТАРА́НИТИ, ПРОСТРО́МЛЮВАТИ, ПРОТАРА́НЮВАТИ, ПРОШИВА́ТИ... Словник синонімів української мови