Словник української мови Грінченка

протовкти

Протовкти, -вчу, -че́ш

гл. Протолочь.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. протовкти — протовкти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. протовкти — ПРОТОВКТИ́, вчу́, че́ш, док., кого, що і без прям. дод. 1. Док. до товкти́ 1. 2. Товкти якийсь час.  Словник української мови у 20 томах