Словник української мови у 20 томах

протовкти

ПРОТОВКТИ́, вчу́, че́ш, док., кого, що і без прям. дод.

1. Док. до товкти́ 1.

2. Товкти якийсь час.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. протовкти — протовкти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. протовкти — Протовкти, -вчу, -че́ш гл. Протолочь.  Словник української мови Грінченка