Словник української мови Грінченка

прохолоняти

Прохолоня́ти, -ня́ю, -єш

сов. в. прохолонути, -ну, -неш, гл. Остывать, остыть. А Іван як подмухав своїм духом, до воно і прохолонуло. Рудч. Ск. І. 98.

Словник української мови Грінченка