Словник української мови Грінченка

прохолонути

Прохоло́нути

см. прохолоняти.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. прохолонути — прохоло́нути дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. прохолонути — і рідко прохолоти, -ону, -онеш; мин. ч. прохолонув, -нула, -нуло і прохолов, -лола, -лоло; док. Те саме, що охолонути 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прохолонути — ПРОХОЛО́НУТИ, рідко ПРОХОЛО́ТИ, о́ну, о́неш; мин. ч. прохоло́нув, нула, ло і прохоло́в, ло́ла, ло; док. Те саме, що охоло́нути 1, 2. – Сідайте та вечеряйте, бо заячина прохолоне, – обізвалась Олеся до тітки (Леся Українка); – Жане, твій борщ прохолоне...  Словник української мови у 20 томах
  4. прохолонути — (і) слід захоло́нув (захоло́в, засти́г, загу́в, прохоло́нув, прохоло́в, проча́х і т. ін.) за ким, рідко по кому, кого, чий і без додатка. Хто-небудь утік, безслідно зник. Настю поминай, як звали.  Фразеологічний словник української мови
  5. прохолонути — ОХОЛО́НУТИ (втратити інтерес до кого-, чого-небудь), ПРОХОЛО́НУТИ (ПРОХОЛО́ТИ), РОЗХОЛОДИ́ТИСЯ, ОСТИ́ГНУТИ (ОСТИ́ГТИ), ОХОЛОДІ́ТИ розм. — Недок.: холо́нути, розхоло́джуватися, остига́ти.  Словник синонімів української мови