Словник української мови Грінченка

процвиндрювати

Процвиндрювати, -рюю, -єш

сов. в. процви́ндрити, -рю, -риш, гл. = проциндрювати, проциндрити. За його порядками троха чи не процвиндрили б швидко і всії худоби. Кв. Гроші процвиндрював у карти. Морд. Пл. 67.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. процвиндрювати — процви́ндрювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. процвиндрювати — -юю, -юєш, недок., процвиндрити, -рю, -риш, док., перех., фам. Те саме, що проциндрювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. процвиндрювати — ПРОЦВИ́НДРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОЦВИ́НДРИТИ, рю, риш, док., що, фам. Те саме, що проци́ндрювати. Так він-то.., чуючи про все, як той [Тимоха] п'є, гуляє, гроші процвиндрює,.. старому Макусі й розказав (Г.  Словник української мови у 20 томах