процвиндрювати

ПРОЦВИ́НДРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОЦВИ́НДРИТИ, рю, риш, док., що, фам.

Те саме, що проци́ндрювати.

Так він-то.., чуючи про все, як той [Тимоха] п'є, гуляє, гроші процвиндрює,.. старому Макусі й розказав (Г. Квітка-Основ'яненко);

[Павленко:] Краще нехай вірші пише [хлопець], ніж батьківські гроші процвиндрює (Є. Кротевич);

[Секлита:] Я знала небіжчика. О, в нього водилася копійчина, якщо не процвиндрили! (М. Старицький);

Демидів дід мав землю, мав кріпаків. Усе те він процвиндрив, прогуляв у божевільних оргіях (Б. Грінченко).

Значення в інших словниках

1. процвиндрювати — процви́ндрювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. процвиндрювати — -юю, -юєш, недок., процвиндрити, -рю, -риш, док., перех., фам. Те саме, що проциндрювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. процвиндрювати — Процвиндрювати, -рюю, -єш сов. в. процви́ндрити, -рю, -риш, гл. = проциндрювати, проциндрити. За його порядками троха чи не процвиндрили б швидко і всії худоби. Кв. Гроші процвиндрював у карти. Морд. Пл. 67.  Словник української мови Грінченка