Словник української мови Грінченка

прудконогий

Прудконо́гий, -а, -е

Быстро бѣгающій. Збігли сарни прудконогі. Щог. Сл. 67.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. прудконогий — прудконо́гий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. прудконогий — див. швидкий  Словник синонімів Вусика
  3. прудконогий — -а, -е. Який має прудкі ноги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прудконогий — ПРУДКОНО́ГИЙ, а, е. Який має прудкі ноги. В бору плодились кабани. Ведмідь і сарна прудконога (Я. Щоголів); Прудконога Женя вихором влетіла в кімнату (А.  Словник української мови у 20 томах
  5. прудконогий — ШВИДКИ́Й (про людей, тварин, засоби пересування тощо — який швидко біжить, летить, пливе, їде, здатний це робити), СТРІМКИ́Й, СТРІМЛИ́ВИЙ рідше, СКО́РИЙ, БИ́СТРИЙ, ПРУДКИ́Й, ГІНКИ́Й, ХУТКИ́Й, ШПАРКИ́Й, РОЗГО́НИСТИЙ, ПОРСКИ́Й, ПОРСКЛИ́ВИЙ...  Словник синонімів української мови