прудконогий
ПРУДКОНО́ГИЙ, а, е.
Який має прудкі ноги.
В бору плодились кабани. Ведмідь і сарна прудконога (Я. Щоголів);
Прудконога Женя вихором влетіла в кімнату (А. Хижняк);
Лишалося здолати одну перепону – промчати прудконогими кіньми Козацьке Поле й зруйнувати кубло чорних чмурів-козаків (Ю. Мушкетик);
Телемах тим часом з своїх уже вийшов покоїв .. Услід йому бігли два пси прудконогі (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);
* Образно. Через гори, ліси і лощини, у жару, сніговій і мороз по сталевих шляхах Батьківщини прудконогий біжить паровоз (М. Упеник).
Словник української мови (СУМ-20)