Словник української мови Грінченка

прісно

Прісно

нар. Прѣсно. Хоч кисло, хоч прісно — усе вали умісто! Ном. № 5033.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. прісно — Вічно, завжди.1 [VII]  Словник з творів Івана Франка
  2. прісно — прі́сно 1 прислівник без смаку незмінювана словникова одиниця розм. прі́сно 2 прислівник вічно, завжди незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  3. прісно — I присл., розм. Присл. до прісний. II присл., заст., уроч. Вічно, завжди.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прісно — ПРІ́СНО, розм. Присл. до прі́сний. По-весняному прісно .. запахло в хаті свіжим розбурхлим чорноземом (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  5. прісно — ПРІ́СНО¹, присл., розм. Присл. до прі́сний. По-весняному прісно.. запахло в хаті свіжим розбурхлим чорноземом (Гончар, II, 1959, 196). ПРІ́СНО², присл., заст., уроч. Вічно, завжди.  Словник української мови в 11 томах