псувати
Псувати, псую́, -єш
гл.
1) Портить. Чуб. V. 1173. Хоть займає, не займає, нехай не цілує, нехай мого біленького личенька не жує. Чуб. V. 12.
2) Бранить, поносить. Угор.
Словник української мови ГрінченкаПсувати, псую́, -єш
гл.
1) Портить. Чуб. V. 1173. Хоть займає, не займає, нехай не цілує, нехай мого біленького личенька не жує. Чуб. V. 12.
2) Бранить, поносить. Угор.
Словник української мови Грінченка