псувати —
псую, псуєш, недок., перех. 1》 Робити непридатним для користування, вживання, споживання і т. ін. (іноді навмисне); пошкоджувати. || Витрачати даремно, марно; переводити. || Різко порушувати нормальний стан, порядок, нормальну форму чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
псувати —
ПСУВА́ТИ, псую́, псує́ш, недок., що. 1. Робити непридатним для користування, вживання, споживання і т. ін; пошкоджувати. – Відчини-бо, Меласю, – скрикнув знов Михайло, – нехай я дверей не псую!...
Словник української мови у 20 томах
псувати —
псува́ти / зіпсува́ти обі́дню кому і без додатка. Заважати, шкодити кому-небудь у якійсь справі. Тадей Станіславович торкнувся рукою плеча Левченка: — Зіпсував обідню старий донощик. І чарки по-людськи не допив (М. Стельмах).
Фразеологічний словник української мови
псувати —
ЗІПСУВА́ТИ (зробити непридатним для вживання, користування і т. ін., вивести з ладу), ЗОПСУВА́ТИ рідше, ПОШКО́ДИТИ, УШКО́ДИТИ, ЗНІ́ВЕЧИТИ, ПОНІ́ВЕЧИТИ, ПОЛАМА́ТИ, ЗЛАМА́ТИ, ЗЛОМИ́ТИ, СПОТВО́РИТИ, ПЕРЕВЕСТИ́, СКАЛІ́ЧИТИ підсил.
Словник синонімів української мови
псувати —
Псувати, псую́, -єш гл. 1) Портить. Чуб. V. 1173. Хоть займає, не займає, нехай не цілує, нехай мого біленького личенька не жує. Чуб. V. 12. 2) Бранить, поносить. Угор.
Словник української мови Грінченка