псування —
псува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
псування —
-я, с. Дія за знач. псувати 1) та дія і стан за знач. псуватися 1-3).
Великий тлумачний словник сучасної мови
псування —
ПСУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. псува́ти 1 та дія і стан за знач. псува́тися 1–3. – Якась невдача? – тихо запитала мама, коли бурхлива Санина діяльність по перекиданню і псуванню речей трохи стишилася (В.
Словник української мови у 20 томах
псування —
Псува́ння, -ня с. Порча.
Словник української мови Грінченка