псування

ПСУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. псува́ти 1 та дія і стан за знач. псува́тися 1–3.

– Якась невдача? – тихо запитала мама, коли бурхлива Санина діяльність по перекиданню і псуванню речей трохи стишилася (В. Собко);

Шофери німецьких автомашин проклинають “варварський” винахід, який гальмує роботу їхнього транспорту через масове псування гумових камер (Ю. Яновський);

Хлюпотіла вода під ногами слободян, ніхто вже не думав про хворобу й простуду – всі йшли слідом за Рубаном, щоб допомогти йому врятувати від псування машини (А. Шиян);

Покривав [художник] олією стару іконущоб уберегти її від псування (П. Загребельний);

Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе неск його власник, якщо інше не встановлено договором або законом (з мови документів);

Щоб зберегти яйця від псування, необхідно припинити доступ в них повітря (з наук.-попул. літ.);

Захист ґрунтів від псування – виключно важливе завдання для нас і для наступних поколінь (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. псування — псува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. псування — -я, с. Дія за знач. псувати 1) та дія і стан за знач. псуватися 1-3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. псування — Псува́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. псування — Псува́ння, -ня с. Порча.  Словник української мови Грінченка