псування
ПСУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. псува́ти 1 та дія і стан за знач. псува́тися 1–3.
– Якась невдача? – тихо запитала мама, коли бурхлива Санина діяльність по перекиданню і псуванню речей трохи стишилася (В. Собко);
Шофери німецьких автомашин проклинають “варварський” винахід, який гальмує роботу їхнього транспорту через масове псування гумових камер (Ю. Яновський);
Хлюпотіла вода під ногами слободян, ніхто вже не думав про хворобу й простуду – всі йшли слідом за Рубаном, щоб допомогти йому врятувати від псування машини (А. Шиян);
Покривав [художник] олією стару іконущоб уберегти її від псування (П. Загребельний);
Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе неск його власник, якщо інше не встановлено договором або законом (з мови документів);
Щоб зберегти яйця від псування, необхідно припинити доступ в них повітря (з наук.-попул. літ.);
Захист ґрунтів від псування – виключно важливе завдання для нас і для наступних поколінь (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- псування — псува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- псування — -я, с. Дія за знач. псувати 1) та дія і стан за знач. псуватися 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- псування — Псува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- псування — Псува́ння, -ня с. Порча. Словник української мови Грінченка