псування

псува́ння

-я, с.

Дія за знач. псувати 1) та дія і стан за знач. псуватися 1-3).

Значення в інших словниках

1. псування — псува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. псування — ПСУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. псува́ти 1 та дія і стан за знач. псува́тися 1–3. – Якась невдача? – тихо запитала мама, коли бурхлива Санина діяльність по перекиданню і псуванню речей трохи стишилася (В.  Словник української мови у 20 томах
3. псування — Псува́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. псування — Псува́ння, -ня с. Порча.  Словник української мови Грінченка