псувати

Значення в інших словниках

1. псувати — псува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. псувати — (речі) пошкоджувати, д. нищити; (харчі) переводити; (здоров'я) збавляти, нівечити, (життя) калічити; (роботу) партачити; (дитину) розбещувати; (машину) виводити з ладу; п! МАРНУВАТИ. Словник синонімів Караванського
3. псувати — псую, псуєш, недок., перех. 1》 Робити непридатним для користування, вживання, споживання і т. ін. (іноді навмисне); пошкоджувати. || Витрачати даремно, марно; переводити. || Різко порушувати нормальний стан, порядок, нормальну форму чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. псувати — ПСУВА́ТИ, псую́, псує́ш, недок., що. 1. Робити непридатним для користування, вживання, споживання і т. ін; пошкоджувати. – Відчини-бо, Меласю, – скрикнув знов Михайло, – нехай я дверей не псую!... Словник української мови у 20 томах
5. псувати — псува́ти / зіпсува́ти обі́дню кому і без додатка. Заважати, шкодити кому-небудь у якійсь справі. Тадей Станіславович торкнувся рукою плеча Левченка: — Зіпсував обідню старий донощик. І чарки по-людськи не допив (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
6. псувати — ЗІПСУВА́ТИ (зробити непридатним для вживання, користування і т. ін., вивести з ладу), ЗОПСУВА́ТИ рідше, ПОШКО́ДИТИ, УШКО́ДИТИ, ЗНІ́ВЕЧИТИ, ПОНІ́ВЕЧИТИ, ПОЛАМА́ТИ, ЗЛАМА́ТИ, ЗЛОМИ́ТИ, СПОТВО́РИТИ, ПЕРЕВЕСТИ́, СКАЛІ́ЧИТИ підсил. Словник синонімів української мови
7. псувати — Псувати, псую́, -єш гл. 1) Портить. Чуб. V. 1173. Хоть займає, не займає, нехай не цілує, нехай мого біленького личенька не жує. Чуб. V. 12. 2) Бранить, поносить. Угор. Словник української мови Грінченка