псявіра

Псяві́ра, -ри

об. Бранное слово: собачья вѣра. Псявіра десь тягяється, не ночує дома. Рудч. Ск. І. 78.

Значення в інших словниках

1. псявіра — псяві́ра іменник жіночого роду діал., лайл.  Орфографічний словник української мови
2. псявіра — ПСЯВІ́РА, и, ч. і ж., діал. Уживається як лайка. А конфедерати, Знай, гукають: ..“Де цимбали? грай, псявіро!” Аж корчма трясеться (Т. Шевченко); Раненько дівчини не стало, І знов я на лаві лежав, І міцно слабими руками Пустую калитку держав.  Словник української мови у 20 томах