псявіра

псяві́ра

іменник жіночого роду

діал., лайл.

Значення в інших словниках

1. псявіра — ПСЯВІ́РА, и, ч. і ж., діал. Уживається як лайка. А конфедерати, Знай, гукають: ..“Де цимбали? грай, псявіро!” Аж корчма трясеться (Т. Шевченко); Раненько дівчини не стало, І знов я на лаві лежав, І міцно слабими руками Пустую калитку держав.  Словник української мови у 20 томах
2. псявіра — Псяві́ра, -ри об. Бранное слово: собачья вѣра. Псявіра десь тягяється, не ночує дома. Рудч. Ск. І. 78.  Словник української мови Грінченка