1. Орфографічний словник української мови

псявіра

псяві́ра

іменник жіночого роду

діал., лайл.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. псявіра — ПСЯВІ́РА, и, ч. і ж., діал. Уживається як лайка. А конфедерати, Знай, гукають: ..“Де цимбали? грай, псявіро!” Аж корчма трясеться (Т. Шевченко); Раненько дівчини не стало, І знов я на лаві лежав, І міцно слабими руками Пустую калитку держав. Словник української мови у 20 томах
  2. псявіра — Псяві́ра, -ри об. Бранное слово: собачья вѣра. Псявіра десь тягяється, не ночує дома. Рудч. Ск. І. 78. Словник української мови Грінченка