публіка
Публіка, -ки
ж.
1) Стыдъ, позоръ. Гол. II. 471. Ой сміх і публіка: била жінка чоловіка. н. п.
2) Позорный столбъ. Желехъ. на публіку сісти. Стать къ позорному столбу. Бо я піду серед села на публіку сісти. Гол.
3) Мужчина или женщина дурного поведенія. Я казала, що Семен чоловік, а Семен публіка, ще й негіда на ввесь світ. Чуб. V. 338.
Словник української мови Грінченка