Словник української мови Грінченка

пужка

Пужка, -ки

ж. ум. отъ пуга.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. пужка — пу́жка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. пужка — -и, ж. Зменш.-пестл. до пуга.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пужка — ПУ́ЖКА, и, ж. Зменш.-пестл. до пу́га. Від чого більш жаль візьме? Чи від батькових скубок, або хоч і пужки, чи від материного голублення? (Г. Квітка-Основ'яненко); Сяде [солдат] на порозі або на дзиґлику та чоботи шиє. А біля нього пужка ремінна (Д. Мордовець).  Словник української мови у 20 томах