пужка

ПУ́ЖКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до пу́га.

Від чого більш жаль візьме? Чи від батькових скубок, або хоч і пужки, чи від материного голублення? (Г. Квітка-Основ'яненко);

Сяде [солдат] на порозі або на дзиґлику та чоботи шиє. А біля нього пужка ремінна (Д. Мордовець).

Значення в інших словниках

1. пужка — пу́жка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. пужка — -и, ж. Зменш.-пестл. до пуга.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пужка — Пужка, -ки ж. ум. отъ пуга.  Словник української мови Грінченка