Словник української мови Грінченка

пукатий

Пука́тий, -а, -е

1) Выпуклый. Цуката бочка. Черк. у.

2) Раздувшійся, толстый. Пуката жаба. Вх. Лем. 458.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. пукатий — Пука́тий: — великий [42]  Словник з творів Івана Франка
  2. пукатий — пука́тий прикметник опуклий розм.  Орфографічний словник української мови
  3. пукатий — пукастий, -а, -е, розм. 1》 Те саме, що опуклий 1). 2》 Те саме, що вирячкуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пукатий — ПУКА́ТИЙ, ПУКА́СТИЙ, а, е, розм. 1. Те саме, що опу́клий 1. – Карпе! – гукає він до присадкуватого, широкоплечого парубка в синіх пукатих окулярах, які носять, звичайно, ті, що стоять біля соломотряса (В. Винниченко); Вузький міст пролягав через Рейн.  Словник української мови у 20 томах