пукатий

ПУКА́ТИЙ, ПУКА́СТИЙ, а, е, розм.

1. Те саме, що опу́клий 1.

– Карпе! – гукає він до присадкуватого, широкоплечого парубка в синіх пукатих окулярах, які носять, звичайно, ті, що стоять біля соломотряса (В. Винниченко);

Вузький міст пролягав через Рейн. Пукаті понтони насилу втримували на собі тонкий настил (П. Загребельний);

Виходять звідти два з пукатими мішками (В. Барка).

2. Те саме, що вирячкува́тий.

Козаки з прихованим недовір'ям дивилися на огрядного пана з сталевими пукатими очима (З. Тулуб);

Дивилася одним оком пукаста камбала (М. Трублаїні);

Вода була близько. В ній плавало сміття, стриміли жаби, розчепіриши лапки і вирячиши в небо пукаті холодні очі (Григір Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. пукатий — Пука́тий: — великий [42]  Словник з творів Івана Франка
2. пукатий — пука́тий прикметник опуклий розм.  Орфографічний словник української мови
3. пукатий — пукастий, -а, -е, розм. 1》 Те саме, що опуклий 1). 2》 Те саме, що вирячкуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пукатий — Пука́тий, -а, -е 1) Выпуклый. Цуката бочка. Черк. у. 2) Раздувшійся, толстый. Пуката жаба. Вх. Лем. 458.  Словник української мови Грінченка