путрити
Путрити, -рю, -риш
гл.
1) О дымѣ: валить. А дим з вікна так і путрить. Кролев. у.
2) Пушить, ругать. Як зачала вже їх путрити за те! Зміев. у.
Словник української мови ГрінченкаПутрити, -рю, -риш
гл.
1) О дымѣ: валить. А дим з вікна так і путрить. Кролев. у.
2) Пушить, ругать. Як зачала вже їх путрити за те! Зміев. у.
Словник української мови Грінченка