пух

Пух, -ху

м.

1) Пухъ.

2) Первые мелкіе волоски растительности на бородѣ. Борода тільки пухом поростала. Св. Л. 192.

3) раст.: а) Eriophorum vaginatum L. ЗЮЗО. I. 12. б) — болотяний. Eriophorum latifolium Hoppe. ЗЮЗО. І. 122.

Значення в інших словниках

1. пух — пух іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пух — Дрібне пір'я; ЖМ. перина, пуховик, <�пухова> подушка; П. сніг.  Словник синонімів Караванського
3. пух — -у, ч. 1》 Дрібне, ніжне пір'я на тілі птаха. || Перина, подушка, ковдра, набита таким пір'ям. || перен. Те, що легкістю, м'якістю схоже на таке пір'я (перев. про сніг, хмари).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пух — ПУХ, у, ч. 1. Дрібне, ніжне пір'я на тілі птаха. Скрізь порозламувані скрині; одежа лежить розкидана, кривава, пороздирана; пух із перин, наче сніг, летить по вітру (П.  Словник української мови у 20 томах
5. пух — не з за́ячого пу́ху. Небоязкий, хоробрий, сміливий. — Ну, от що. Ти мене не лякай. Я не з заячого пуху (Григорій Тютюнник). ні пу́ху ні пера́. Усталена форма побажання удачі, успіху в якійсь справі. Берестовський поліз у кабіну.  Фразеологічний словник української мови
6. пух — ПІДШЕ́РСТЯ (у більшості ссавців — коротка м'яка шерсть, що росте під довшою й цупкішою), ПУХ, ПІДШЕ́РСТОК розм...  Словник синонімів української мови
7. пух — Пух, пу́ху, -хові, в пуху́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)