Фразеологічний словник української мови

пух

не з за́ячого пу́ху. Небоязкий, хоробрий, сміливий. — Ну, от що. Ти мене не лякай. Я не з заячого пуху (Григорій Тютюнник).

ні пу́ху ні пера́. Усталена форма побажання удачі, успіху в якійсь справі. Берестовський поліз у кабіну.— Ні пуху вам, ні пера,— побажала йому Варвара (Л. Первомайський); Ольга Карпівна побажала їй традиційного ні пуху ні пера, ласкавими очима провела дівчину, вказала дорогу до контори (Ю. Збанацький); — Їду захищати диплом..— ..Їдьте, рідненький, ні пуху вам, ні пера! (А. Крижанівський).

ри́б’ячим пу́хом підби́тий, ірон. Який не тримає тепла, погано гріє; старий, виношений (про одяг). Де ті кожухи? Усі в шинельках, риб’ячим пухом підбитих (А. Хорунжий).

(хай (неха́й)) земля́ (бу́де) пу́хом (перо́м) кому. 1. Усталена формула прощання з покійним при похованні. — Ну, що ж, доню! — промовив дядько з сльозою в голосі.— Земля йому пухом. Тата не повернеш (В. Речмедін). неха́й земля́ (бу́де) пухке́нькою (ле́гка) кому. Поминальники .. хутенько потягнулися до чарок.— Нехай же йому земля пухкенькою буде,— сказала котрась молодиця і скорботно зітхнула (Григорій Тютюнник); Нехай йому земля легка! (Укр.. присл..). 2. Уживається як добра згадка про небіжчика. — В покійника вашого батька, князя Михайла, нехай буде земля йому пером, була мені служба дуже важка (І. Нечуй-Левицький); Що за людина був цей Павло Васильович! Хай пухом йому земля. Ну, як дитина, добрий та чулий (О. Сизоненко); Вони з братом (земля йому соловецька пером!) забрели туди, з полювання йдучи (І. Багряний).

Фразеологічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пух — пух іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. пух — Дрібне пір'я; ЖМ. перина, пуховик, <�пухова> подушка; П. сніг.  Словник синонімів Караванського
  3. пух — -у, ч. 1》 Дрібне, ніжне пір'я на тілі птаха. || Перина, подушка, ковдра, набита таким пір'ям. || перен. Те, що легкістю, м'якістю схоже на таке пір'я (перев. про сніг, хмари).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пух — ПУХ, у, ч. 1. Дрібне, ніжне пір'я на тілі птаха. Скрізь порозламувані скрині; одежа лежить розкидана, кривава, пороздирана; пух із перин, наче сніг, летить по вітру (П.  Словник української мови у 20 томах
  5. пух — ПІДШЕ́РСТЯ (у більшості ссавців — коротка м'яка шерсть, що росте під довшою й цупкішою), ПУХ, ПІДШЕ́РСТОК розм...  Словник синонімів української мови
  6. пух — Пух, пу́ху, -хові, в пуху́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. пух — Пух, -ху м. 1) Пухъ. 2) Первые мелкіе волоски растительности на бородѣ. Борода тільки пухом поростала. Св. Л. 192. 3) раст.: а) Eriophorum vaginatum L. ЗЮЗО. I. 12. б) — болотяний. Eriophorum latifolium Hoppe. ЗЮЗО. І. 122.  Словник української мови Грінченка