підв'язувати

Підв'язувати, -зую, -єш

сов. в. підв'язати, -жу, -жеш, гл. Подвязывать, подвязать. Уже ж мені та докучим сю біду бідувати, ой підв'язавши та червоні сап'янці, до моря мандрувати. Чуб. V. 938. Який же мені до цієї спідниці попередник підв'язати? Черниг. у. На здобитки, підв'язавши литки. Ном. № 10322.

Значення в інших словниках

1. підв'язувати — підв'я́зувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підв'язувати — -ую, -уєш, недок., підв'язати, -в'яжу, -в'яжеш, док., перех. Прикріплювати, прив'язувати що-небудь до чогось, позбавляючи можливості обвисати, хилитися, падати і т. ін. || Закріплювати нерухомо що-небудь, зав'язуючи. || у сполуч. зі сл. хвіст. Зав'язувати у коня вузлом хвіст, щоб не метлявся.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підв'язувати — ПІДВ'Я́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДВ'ЯЗА́ТИ, в'яжу́, в'я́жеш, док., що. 1. Прикріплювати, прив'язувати що-небудь до чогось, позбавляючи можливості обвисати, хилитися, падати і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
4. підв'язувати — ЗВ'Я́ЗУВАТИ (з'єднувати, скріплювати що-небудь за допомогою мотузка, ланцюга і т. ін.), В'ЯЗА́ТИ, ВИВ'Я́ЗУВАТИ (старанно); СКРУ́ЧУВАТИ, УШНУРО́ВУВАТИ (ВШНУРО́ВУВАТИ) (туго); ПРИВ'Я́ЗУВАТИ, ПІДВ'Я́ЗУВАТИ, ПРИПИНА́ТИ (щось до чогось). — Док.  Словник синонімів української мови