Словник української мови Грінченка

підгорниця

Підго́рниця, -ці

ж.

1) = підгорлиця 1. = підгорля 2.

2) Часть верші (є́тіра з прутя): мѣсто, куда проплываетъ рыба, пройдя входное отверствіе (горло). Шух. І. 226.

Словник української мови Грінченка