підгорниця

Підго́рниця, -ці

ж.

1) = підгорлиця 1. = підгорля 2.

2) Часть верші (є́тіра з прутя): мѣсто, куда проплываетъ рыба, пройдя входное отверствіе (горло). Шух. І. 226.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me