підгорниця
Підго́рниця, -ці
ж.
1) = підгорлиця 1. = підгорля 2.
2) Часть верші (є́тіра з прутя): мѣсто, куда проплываетъ рыба, пройдя входное отверствіе (горло). Шух. І. 226.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me