1. Словник української мови Грінченка

підгорля

Підго́рля, -ля

с.

1) Подгрудокъ у рогатаго скота. Вх. Лем. 449.

2) Нижняя горизонтальная часть ярма. Чуб. VII. 405.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підгорля — (обвисла шкіра під бородою, переважно в тварин) підгруддя, воло. Словник синонімів Полюги
  2. підгорля — підго́рля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. підгорля — -я, с. 1》 Те саме, що підгруддя. 2》 рідко.Ожиріле підборіддя (людини), воло (у 2 знач.). 3》 Нижня горизонтальна частина ярма. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підгорля — ПІДГО́РЛЯ, я, с. 1. Те саме, що підгру́ддя. Лиска [корова] – низенька, з одвислим підгорлям і коротенькими ріжками, вогненно-руда, з білою лисинкою на лобі, – довірливо тягнеться до материної руки і покірно дає себе налигати (В. Козаченко). 2. рідко. Словник української мови у 20 томах
  5. підгорля — ПІДБОРІ́ДДЯ (виступ нижньої частини обличчя людини, утворюваний щелепою), ВО́ЛО, ПІДГО́РЛЯ розм. Дзеркало показало йому людину з явним натяком на друге підборіддя (Ю. Шовкопляс); Якось занадто вже скоро осів... Словник синонімів української мови
  6. підгорля — ПІДГО́РЛЯ, я, с. 1. Те саме, що підгру́ддя. Лиска [корова] — низенька, з одвислим підгорлям і коротенькими ріжками, вогненно-руда, з білою лисинкою на лобі, — довірливо тягнеться до материної руки і покірно дає себе налигати (Коз., Сальвія, 1956, 12). Словник української мови в 11 томах