підгорля
ПІДГО́РЛЯ, я, с.
1. Те саме, що підгру́ддя.
Лиска [корова] – низенька, з одвислим підгорлям і коротенькими ріжками, вогненно-руда, з білою лисинкою на лобі, – довірливо тягнеться до материної руки і покірно дає себе налигати (В. Козаченко).
2. рідко. Ожиріле підборіддя (людини), воло (у 2 знач.).
Аркадій Валеріанович притримує коня, і єдине слово, роздуваючи підгорля і щоки, зривається з панських вуст: “Бидло!” (М. Стельмах);
Літня огрядна жінка в коричневій шубці та пухнастому береті і в чорних окулярах на повному, з важким підгорлям обличчі .. стояла позаду (В. Козаченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підгорля — (обвисла шкіра під бородою, переважно в тварин) підгруддя, воло. Словник синонімів Полюги
- підгорля — підго́рля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- підгорля — -я, с. 1》 Те саме, що підгруддя. 2》 рідко.Ожиріле підборіддя (людини), воло (у 2 знач.). 3》 Нижня горизонтальна частина ярма. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підгорля — ПІДБОРІ́ДДЯ (виступ нижньої частини обличчя людини, утворюваний щелепою), ВО́ЛО, ПІДГО́РЛЯ розм. Дзеркало показало йому людину з явним натяком на друге підборіддя (Ю. Шовкопляс); Якось занадто вже скоро осів... Словник синонімів української мови
- підгорля — ПІДГО́РЛЯ, я, с. 1. Те саме, що підгру́ддя. Лиска [корова] — низенька, з одвислим підгорлям і коротенькими ріжками, вогненно-руда, з білою лисинкою на лобі, — довірливо тягнеться до материної руки і покірно дає себе налигати (Коз., Сальвія, 1956, 12). Словник української мови в 11 томах
- підгорля — Підго́рля, -ля с. 1) Подгрудокъ у рогатаго скота. Вх. Лем. 449. 2) Нижняя горизонтальная часть ярма. Чуб. VII. 405. Словник української мови Грінченка