піддружий

Піддружий, -жого

м. На свадьбѣ помощникъ дружка. КС. 1883. II. 380. Маркев. 129. Поперев'язували дружка і піддружого рушниками довгими. Кв.

Значення в інших словниках

1. піддружий — див. піддружжя.  Великий тлумачний словник сучасної мови