підзирити

Підзира́ти, -ра́ю, -єш

сов. в. підзи́рити, -рю, -риш, гл.

1) Подсматривать, подсмотрѣть. Деякі підзирали за шалопутами, то кажуть, що вони скачуть. Новомоск. у. От він заховавсь десь і підзирає: хто буде хазяйнувать. Грин. І. 197.

2) Только сов. в. ? = підзорити 2.

Значення в інших словниках

1. підзирити — підзи́рити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підзирити — див. підзирати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підзирити — ПІДЗИ́РИТИ див. підзира́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. підзирити — ПІДГЛЯДА́ТИ (крадькома дивитися, щоб простежити за кимсь, довідатися про щось), ПІДДИВЛЯ́ТИСЯ, ПІДЗИРА́ТИ діал., ПІДЗОРЯ́ТИ діал. — Док.: підгле́діти (підгля́нути) (підглядіти рідко), піддиви́тися, підзи́рити, підзори́ти.  Словник синонімів української мови
5. підзирити — ПІДЗИ́РИТИ див. підзира́ти.  Словник української мови в 11 томах