1. Словник української мови Грінченка

підзирити

Підзира́ти, -ра́ю, -єш

сов. в. підзи́рити, -рю, -риш, гл.

1) Подсматривать, подсмотрѣть. Деякі підзирали за шалопутами, то кажуть, що вони скачуть. Новомоск. у. От він заховавсь десь і підзирає: хто буде хазяйнувать. Грин. І. 197.

2) Только сов. в. ? = підзорити 2.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підзирити — підзи́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підзирити — див. підзирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підзирити — ПІДЗИ́РИТИ див. підзира́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. підзирити — ПІДГЛЯДА́ТИ (крадькома дивитися, щоб простежити за кимсь, довідатися про щось), ПІДДИВЛЯ́ТИСЯ, ПІДЗИРА́ТИ діал., ПІДЗОРЯ́ТИ діал. — Док.: підгле́діти (підгля́нути) (підглядіти рідко), піддиви́тися, підзи́рити, підзори́ти. Словник синонімів української мови
  5. підзирити — ПІДЗИ́РИТИ див. підзира́ти. Словник української мови в 11 томах