підкапок

Підкапок, -пка

м. Монашеская камилавка. КС. 1883. III. 676. Чернець... стояв у підкапку. О. 1861. X. 23.

2) = очіпок. Подають молодій підкапок; вона його тричи кидав до порога, а тоді таки надівають на голову. Грин. III. 548.

Значення в інших словниках

1. підкапок — підка́пок іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. підкапок — -пка, ч., діал. Різновид головного убору.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підкапок — ПІДКА́ПОК, пка, ч., діал. Різновид головного убору. Хоч огидно було вбиратися в старий і брудний одяг, [Михайлик] нап'яв його на плечі, накинув на голову підкапок і побіг до брами (З. Тулуб).  Словник української мови у 20 томах
4. підкапок — ПІДКА́ПОК, пка, ч., діал. Різновид головного убору. Хоч огидно було вбиратися в старий і брудний одяг, [Михайлик] нап’яв його на плечі, накинув на голову підкапок і побіг до брами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 350).  Словник української мови в 11 томах