підкидний —
підкидни́й прикметник
Орфографічний словник української мови
підкидний —
-а, -е. 1》 Признач. для підкидання кого-, чого-небудь угору. 2》 у знач. ім. підкидний, -ного, ч. Різновид гри у карти; дурень (у 2 знач.). Підкидний дурень — різновид гри у карти; дурень (у 2 знач.). Підкидні листи — анонімні, таємні наклепи, загрози, а також агітаційні листки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підкидний —
ПІДКИДНИ́Й, а́, е́. 1. Признач. для підкидання кого-, чого-небудь угору. – Вам подобається моя акробатична група на підкидних дошках? – Так, група хороша (Д. Ткач). 2. у знач. ім. підкидни́й, но́го, ч. Різновид гри у карти; дурень (у 2 знач.).
Словник української мови у 20 томах
підкидний —
ДУ́РЕНЬ (вид гри в карти), ПІДКИДНИ́Й ДУ́РЕНЬ, ПІДКИДНИ́Й розм. Найбільш діяльні (пасажири) створили коло і різалися в "дурня" (Ю. Збанацький); В середовищі пустопорожніх дружків .. він навчився неперевершено грати у підкидного дурня (І.
Словник синонімів української мови
підкидний —
ПІДКИДНИ́Й, а́, е́. 1. Признач. для підкидання кого-, чого-небудь угору. — Вам подобається моя акробатична група на підкидних дошках? — Так, група хороша (Ткач, Арена, 1960, 143). 2. у знач. ім. підкидни́й, но́го...
Словник української мови в 11 томах